Вчені створили еластичну батарею, повністю виготовлену на основі тканини
17 Грудня , 2017
США запускають перший в країні приватний швидкісний потяг
18 Грудня , 2017

NASA намагається здешевити виробництво і експлуатацію своєї мегаракети SLS

Аерокосмічне агентство NASA повідомило, що однією з найнадійніших частин її нової величезної ракети-носія надважкого класу Space Launch System («Система космічних запусків») є її перший розгінний блок, який частково використовує технології, добре перевірені часом. Наприклад, такими технологіями є двигуни, які використовувались ще під час програми космічних шатлів, а також два допоміжних бічних прискорювача першої ступені, завдяки яким агентство може бути впевнене в тому, що коли ракета SLS злетить, то вона зробить це впевнено.

Однак однією з основних проблем при використанні застарілого обладнання, виробництво якого доручено таким компаніям, як Orbital ATK і Aerojet Rocketdyne, полягає в його вартості. Воно надто дороге. Незважаючи на відсутність офіційних даних з боку NASA, експерти підраховують, що вартість одного запуску ракети-носія SLS може досягати 1,5-2,5 мільярди доларів. А ще кілька років тому прогнози були значно оптимістичнішими — близько 500 мільйонів доларів. Загалом, це настільки дорого, що за фактом залишає можливість для здійснення лише одного-двох запусків SLS на рік.

Аерокосмічне агентство цілком усвідомлює цю проблему і тому в минулому вже намагалось залучити ідеї, які дозволили б зменшити як вартість самого виробництва ракети-носія, так і її експлуатації. Судячи з усього, до ефективних результатів в кінцевому результаті, це не призвело. Тому зараз NASA приступило до більш активних дій і готове розглянути альтернативні рішення, поклавшись на аутсорс. У якості однієї з таких аутсорсингових компаній NASA розглядає приватне аерокосмічне агентство Blue Origin, що належить мільярдерові Джеффу Безосу. NASA привернула ідея використання потенційно дешевших ракетних двигунів, які пропонує ця компанія.

SLS і друга ступінь

Різні конфігурації ракети-носія SLS

У першій ступені ракети-носія SLS використовуються два допоміжних прискорювача, які будуть забезпечувати виведення ракети на низьку навколоземну орбіту. Далі в дію буде вступати прискорювач розгінного блоку другої ступені, який буде використовуватись для того, щоб витягувати корисне навантаження з низької орбіти і відправляти до кінцевої точки призначення: Місяця, Марсу або до одного із супутників Юпітера Європи.

У рамках першого офіційного запуску, який, найімовірніше, відбудеться не раніше 2020 року, носій SLS буде обладнаний тимчасовим варіантом другої ступені. У даний момент агентство веде розробку «експериментальної другої ступені», яка дозволить використовувати різні конфігурації розгінного блоку, що мають  різну вантажопідйомність. Перший запуск з основною другою ступіню має відбутись в 2023-2024 роках. Згідно з прийнятими технічними документами, у другій ступені планується використання чотирьох рідинних ракетних двигунів RL-10, які не раз довели свою надійність з моменту їх першого використання в 1961 році.

Проблема полягає в тому, що розроблені і зібрані компанією Aerojet Rocketdyne двигуни RL-10 є дуже дорогими. Журналістам Ars Technica вдалося з’ясувати, що в середньому за кожен двигун RL-10, який буде використовуватись в першому випробувальному запуску, NASA довелось заплатити по 17 мільйонів доларів. Такий розклад агентство, мабуть, не влаштував, і в жовтні воно виступило з відкритою пропозицією до приватних космічних компаній, щоб знайти дешевшу альтернативу для зниження витрат виробництва ракети-носія. В опублікованому документі говорилось, що для підготовки до третього польоту (Exploration Mission-3) ракети-носія SLS агентству потрібно чотири ракетних двигунах до середини 2023 року.

Цікаво, що вже в середині листопада агентство відредагувало документ. Тепер у ньому йдеться про те, що NASA шукає не «дешевшу альтернативу» двигунів RL-10, а «заміну». Незважаючи на те, що на перший погляд це може здатись звичайним лексико-стилістичним прийомом, портал Ars Technica, посилаючись на анонімні джерела з космічної індустрії, повідомляє, що зміна в використовуваній термінології говорить про багато що. Іншими словами, NASA надалі відмовиться від двигунів RL-10. Згідно з офіційними коментарями агентства з цього приводу, редагування документа зроблено з прицілом на залучення більшої кількості зацікавлених сторін.

Зоряний час Blue Origin

Деякі розгледіли в документі NASA спробу таким чином натякнути все тій же Aerojet Rocketdyne про те, що її двигуни RL-10 могли б бути і дешевшими. Інші кажуть, що цим повідомленням агентство показує, що воно готове до змін в конструкції самої другої ступені і відкрите для пропозицій з використанням іншого набору двигунів. І якщо це так, то NASA, швидше за все, обере двигуни BE-3U, пише Ars Technica. Компанія Blue Origin планує використовувати їх у другій ступені своєї важкої ракети-носія New Glenn. Вони являють собою модифіковану версію двигунів BE-3, що використовуються в якості основних двигунів прискорювача ракети New Shepard, яку компанія планує використовувати в якості туристичної і яка вже успішно літала (поки, щоправда, в рамках випробувань) 7 разів. До речі, слід зазначити, що та ж Orbital ATK теж розглядає двигуни BE-3U в якості основної системи другої ступені для своєї проектованої ракети-носія Next Generation Launch System. Вибір на користь BE-3U обумовлений тим, що двигун здатний створювати 120 000 фунтів тяги, в той час як RL-10 пропонує лише 100 000.

Поки незрозуміло, скільки і які компанії відгукнулись на заклик NASA, однак збір пропозицій завершився 15 грудня.

Джерело

LEU
LEU

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: