Система розпізнавання осіб вперше виявила злочинця з підробленими документами
26 Серпня , 2018
LG представила екзоскелет зі штучним інтелектом
26 Серпня , 2018

Космічний лазер зв’язку адаптували для роботи під водою

У 2013-му «Місячна лазерна демонстраційна комунікаційна система»(МЛДКС) успішно встановила зв’язок із супутником на місячній орбіті. У ході тестів вчені передавали дані на відстань до 380 тис. км зі швидкістю 622 мегабіта на секунду. Тепер вчені з Lincoln Laboratories при Массачусетському Технологічному Інституті успішно протестували підводну версію цієї системи зв’язку.

Вода – вороже середовище, в тому числі, і для всіх відомих людству способів зв’язку. Вона екранує радіохвилі, розсіює світло, створює акустичні перешкоди і досягти надійного контакту можна, тільки зв’язавши двох респондентів жорстким кабелем. Лазер, який може фокусуватися дуже точно і передавати енергію дуже далеко, міг би вирішити цю задачу. Однак досліди інженерів з МТІ показали, що у МЛДКС є фундаментальний недолік, виправити який поки не має можливості.

Лазерная космическая связь под водой

Навіть найчистіша вода спортивного басейну розсіює промінь лазера, а море ще наповнене планктоном і сміттям, плюс шари рідини мають різні хімічні і фізичні властивості. Лазер повинен бити точно в мішень, щоб встановити зв’язок, однак GPS-системи під водою працюють погано, а інерціальні навігаційні модулі схильні накопичувати похибки, що дає відхилення в десятки метрів і більше для реальних об’єктів, чим довше вони знаходяться у вільному плаванні. Без знання точних координат приймача включати лазерний передавач марно.

Сьогодні прототип підводного МЛДКС працює так: малопотужний лазер сканує простір навколо передавача в пошуках приймача. Потім проводиться захоплення цілі, надсилається контрольний сигнал і обидва апарати приймають нерухоме відносно один одного положення. Далі вузький лазерний промінь починає передавати дані – в басейні олімпійського типу встановлення зв’язку зайняло близько секунди, а за час експерименту було передано кілька сотень гігабайт даних. Тепер інженери хочуть перевірити, чи вдасться повторити те ж саме в реальному океані, для початку на мілководді. І на великих відстанях – від 100 м і більше.

Джерело

LEU
LEU

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: