Як замінити кремній металом в транзисторах?
20 Липня , 2017
Розумна тканина зробить з будь одягу фітнес-трекер
21 Липня , 2017

Хеді Ламар винахідниця сучасного зв’язку

Дивлячись на фотографію цієї тендітної дівчини, ви вирішете, що це актриса. І будете праві, але не повністю. Окрім кіно, Хеді Ламар займалась винахідницькою діяльністю. День народження актриси – 9 листопада – названий Днем винахідника в німецькомовних країнах.

Хеді (Геді) Ламар народилась у столиці Австрії з ім’ям Гедвіга Єва Марія Кіслер. Її батько був банкіром з єврейської сім’ї зі Львова, мати — з Будапешта. Відвідувала театральну школу та рано почала зніматись у кіно. Дебютувала у німецькому фільмі «Дівчина в нічному клубі» (1930)
Хвилю світової популярності приніс їй чехословацько-австрійський фільм Густава Махати «Екстаз» (Єва, 1933)

Після чотирьох років невдалого шлюбу вона вирушила з Лондона до Нью-Йорку. Актрисі не довелося оббивати пороги у Голлівуді — кінодебют 1933 був надто гучним, щоб його забули кінематографісти. Правда, щоб не викликати аналогічних асоціацій в пуританської публіки США, їй радять взяти псевдонім. Гедвіг Кіслер стає Геді Ламар. Відразу на «Нормандії» вона підписала вигідний контракт із засновником студії Metro-Goldwyn-Mayer Луїсом Маєром.
З трейлеру до фільму «Приходь зі мною жити», 1941
За свою кар’єру в Голлівуді актриса зіграла в таких популярних фільмах, як «Алжир» (Габі, 1938), «Леді в тропіках» (Манон де Верні, 1939), екранізації Джона Стейнбека «Тортилья — Флет» (Долорес Рамірес, 1942, режисер Віктор Флемінг), «Небезпечний експеримент» (Аліда Бедо, 1944) і епічній стрічці Сесіля де Мілля «Самсон і Даліла» (1949). Останній раз вона з’явилася на екрані у фільмі «The Female Animal» (Ванесса Віндзор, 1958).

Наука – була ще одною пристрастю Ламар. В 1942 році вона запатентувала систему, що дозволяє на відстані керувати торпедами. Цінність технології «стрибаючих частот» була оцінена тільки з роками. Без винаходу Ламар зараз не літали б військові супутники та не працювали б стільникові телефони стандарту GSM.
Доля познайомила Ламар з авангардистським композитором Джорджем Антейлом, який жив неподалік. Ламар поділилась з Антейлом дуже важливою ідеєю: якщо дистанційно повідомляти координати цілі керованій торпеді на одній частоті, то ворог може легко перехопити сигнал, заглушити його або перенаправити торпеду на іншу ціль. Щоб дати своїй другій батьківщині військову перевагу, Ламар запропонувала керувати торпедами сигналами, які не можна буде перехопити або заглушити. Ламар і Антейл незабаром запропонували використовувати на передавачі випадковий код, який буде змінювати частоту каналу передачі, та синхронізувати такі ж частотні переходи і на приймачі. Така зміна каналів зв’язку гарантує безпечну передачу інформації. До того часу псевдовипадкові коди використовувались для кодування інформації, переданої незмінними відкритими каналами зв’язку. Секретний ключ став використовуватись для швидкої зміни частот каналів передачі інформації.
У серпні 1942 Ламар і Антейл отримали патент під номером 2292387 «Секретна система зв’язку (Secret Communication System)». Патент описує секретні системи зв’язку, що включають передачу фальшивих сигналів на різних частотах. Цей патент став основою для зв’язку з розширеним спектром, що сьогодні використовується всюди, від мобільних телефонів до Wi-Fi 802.11 і GPS.

За матеріалами wikipedia.org

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 
Inline
Inline