RED випустить смартфон з 3D-голографією в 2018 році
14 Липня , 2017
Використання штучного інтелекту дозволило прискорити і поліпшити візуалізацію зображень
14 Липня , 2017

Ніякої картоплі на Марсі

Вчені з’ясували, що деякі компоненти, наявні в марсіанському грунті, здатні знищити цілі бактеріальні культури протягом лише декількох хвилин. Дослідники довго міркували над тим, чи будуть мікроорганізми здатні вижити на поверхні Червоної планети. І результати останніх лабораторних тестів показують, що доля будь-якої зеленої бактерії, що потрапить на поверхню Марсу буде незавидною. Судячи з усього, вирощувати картоплю на Марсі буде набагато складніше, ніж передбачалось до цього.

Проблема полягає в перхлоратах – хлорвмісних хімічних сполуках, вперше виявлених на Марсі в 2008 році. Ці речовини здатні зберігати воду на Марсі в рідкому стані, але фактично перетворюють її в кислотний розсіл. Для людей перхлорати токсичні, але необов’язково створюють ті ж проблеми для мікробів. І оскільки ці сполуки дозволяють воді перебувати в рідкій формі, вчені до цього вважали, що їх присутність на Марсі може виявитись корисною для життя.

Проте дослідники з Единбурзького університету кажуть, що вплив сильного ультрафіолетового світла на ці сполуки перетворює їх у смертельну отруту для абсолютно будь-яких форм життя.

«Перхлорати залишаються стабільними при кімнатній температурі, але стають потужним окислювачем при активації, наприклад, високими температурами», — повідомляють дослідники.

Один із способів перетворити перхлорат в кислоту полягає у впливі на нього потужним джерелом ультрафіолетового випромінювання. Так як Марс має набагато менш щільну порівняно із земною атмосферу, то його поверхня щодня піддається подібному типу випромінювання.

Вчені вирішили провести експеримент. Вони взяли бактерію Bacillus subtilis (Сінна паличка), яка зустрічається на обшивках космічних апаратів (у тому числі і МКС), та помістили її в умови, які штучно відтворюють середрвище на поверхні Марсу. Бактерії плавали в розчині перхлорату магнію такої ж концентрації, що зустрічається на Червоній планеті, а потім їх піддали ультрафіолетовому випромінюванню тих довжин хвиль, які бомбардують марсіанську поверхню. В результаті ні одна бактерія не вижила. Смерть настала протягом лише 30 секунд.

Для перевірки експерименту дослідники також впливали ультрафіолетовим світлом на бактерії, не поміщені у перхлоратне середовище. Але навіть у цьому випадку вся колонія була знищена протягом 1 хвилини.

Звичайно ж, поверхня Марсу не настільки мокра, як дно чашки Петрі. Тому вчені вирішили провести аналогічний експеримент, помістивши бактерію в більш сухі умови – діоксид кремнію. Таке середовище трохи спростило існування бактерій Bacillus subtilis, але в кінцевому підсумку більшість з них все одно загинула. З цього можна зробити висновок, що якщо на Марсі існує життя, то, найімовірніше, воно ховається глибоко під поверхнею планети, де концентрація перхлоратів набагато нижча.

«Незважаючи на більш ранні підозри в наявності токсичних ефектів, що викликаються кислотами, наявними на марсіанській поверхні, наші спостереження показують, що середовище на поверхні сучасного Марсу ще більш вороже по відношенню до живих клітин і являє собою гримучий коктейль із кислот, оксиду заліза, перхлорату та ультрафіолетового випромінювання», — говорять вчені.

Якщо сольові потоки, що спускаються з марсіанських скель, дійсно являють собою концентровані потоки перхлоратів, то таке середовище непридатне для підтримки життя. А так як перхлорати присутні практично на всій поверхні марсіанського грунту, то, виходячи з висновків команди дослідників, можна з сумом констатувати, що велика частина поверхні планети є непридатною.

Але в цьому є і частка позитивних новин. Якщо марсіанська поверхня буде здатна вбити всі наземні мікроби при контакті, то для самої планети це буде представляти відмінний захисний метод – менше шансів на те, що в рамках майбутніх місій ми зможемо занести туди свої земні мікроби.

Науковці, у свою чергу, збираються продовжити свої дослідження і з’ясувати, як саме такий смертельний коктейль на марсіанській поверхні вбиває живі клітини.

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 
Inline
Inline