Відео з 100000 кадрів, створене алгоритмом всього з одного кадру
30 Травня , 2017
Розпочато перші випробування нової рельсотронної гармати, здатної робити 10 пострілів на хвилину
30 Травня , 2017

Людська активність призвела до створення штучного бар’єру навколо Землі

Вчені кажуть, що ми рухаємось до нової епохи – активність людства вже настільки висока, що ми почали змінювати навіть космос. Запущені на орбіту космічні зонди NASA визначили наявність якогось величезного рукотворного «бар’єру», що оточує нашу Землю. Дослідження бар’єру показують, що він поширюється далеко за межі атмосфери нашої планети, надаючи вплив на космічну погоду. Гарна новина полягає в тому, що, на відміну від нашого впливу на саму планету, гігантський «міхур», який ми створили в космосі, насправді працює на нашу користь.

У 2012 році американське космічне агентство NASA запустило два космічних зонди. Працюючи в тандемі, вони вивчають «радіаційні пояси Ван Алена». Наша планета оточена двома такими радіаційними поясами (і одним тимчасовим). Внутрішній пояс розтягується на висоту від 640 до 9600 кілометрів над поверхнею Землі, зовнішній знаходиться на висотах 13 500-58 000 кілометрів.

Нещодавно зонди NASA, що спостерігали за поведінкою високозаряджених частинок, спійманих магнітним полем Землі, виявили дещо дивне – якийсь низькочастотний бар’єр, що утримує, немов лещата, небезпечні сонячні частинки і не дає їм просунутись далі. Учені вирішили провести більш глибокий аналіз феномену і виявили, що цей бар’єр насправді протягом останніх десятиліть активно відштовхує пояси Ван Алена Землі, і тепер нижні межі кордону космічної радіації знаходяться набагато далі від поверхні планети, ніж це було в 1960-х роках.

Наслідки

Певний тип комунікацій,, кий називається дуже низькими радіочастотами (VLF), став останнім часом дуже поширеним. Їх використовують набагато активніше, ніж у тих же 60-х роках. При цьому NASA говорить, що VLF здатні впливати на поведінку і рух космічних частинок. І на думку аерокосмічного агентства, за допомогою цих самих VLF ми отримали антропогенну (тобто створену людиною) навколоземну космічну погоду.

«Певна кількість експериментів і спостережень показала, що при відповідних умовах сигнали радіокомунікацій, пропускалися через VLF-частоти, що здатні впливати на властивості навколоземного середовища високозарядженого випромінювання», — говорить Філ Еріксон, співробітник обсерваторії Хайстак (Масачусетс, США).

Більшість з нас ніколи не стикаються з VLF-сигналами, однак їх дуже активно використовують в інженерних, наукових і військових операціях. Так як діапазон становить від 3 до 30 кГц, використовувати їх для передачі звукових повідомлень неможливо – занадто слабкі. Однак вони відмінно підходять для передачі закодованих повідомлень на великі відстані або велику глибину, тому їх дуже часто використовують для зв’язку з підводними човнами. Довжина їх хвиль дозволяє їм долати великі перешкоди, тому їх нерідко використовують там, де дуже складна місцевість.

Спочатку вчені і не підозрювали, що VLF-сигнали здатні вирватись за межі атмосфери, але, як виявилось, їм все ж таки це вдалося, і, більше того, вони здатні створювати величезний захисний фон. І це було підтверджено зондами Ван Алена, які провели порівняння положення кордонів «бульбашки» VLF-частот з кордонами радіаційних поясів Землі.

«Розмір бульбашки точно відповідає внутрішнім кордонам поясу Ван Алена», — кажуть в NASA.

Як тільки вчені з’ясували, що VLF-сигнали здатні чинити вплив на рух заряджених частинок в межах цих поясів, вони зрозуміли, що по суті створений людиною бар’єр активно відштовхує ці пояси від планети.

Незважаючи на те, що VLF-бульбашка є на даний момент, мабуть, найкращим прикладом позитивного впливу людства на навколоземний космос, це безумовно не єдиний приклад самого впливу. Насправді ми впливаємо на оточуючий нас космічний простір починаючи ще з 19 століття, а особлива активність з нашого боку відбувалась протягом останніх 50 років, на які припали численні випробування ядерних вибухів.

«Ці вибухи створили штучні радіаційні пояси біля Землі, що пізніше навіть стало причиною пошкодження декількох штучних супутників. Серед інших антропогенних впливів на космічне оточення можна виділити різні експерименти по викиду хімічних реагентів, нагрів іоносфери високочастотними хвилями, а також взаємодія VLF-хвиль з природними радіаційними поясами планети», — наголошується в звіті NASA.

Свого часу, знаменитий американський астроном Карл Саган хотів знайти сліди присутності життя на нашій планеті з космосу. Прийняття до уваги подібних техногенних ознак може спростити пошук розумного життя на інших планетах.

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 
Inline
Inline