П’ять застосувань ультразвуку, які змінять світ
30 Травня , 2017
Протез, обладнаний камерою і штучним інтелектом, може сам виконувати найпростіші дії
31 Травня , 2017

Компанія Hewlett-Packard представила “The Machine”, перший прототип суперкомп’ютера, побудованого на базі нової архітектури

Для того, щоб впоратись з постійно зростаючими об’ємами цифрової інформації, виробленої в усьому світі, виробники обчислювальної техніки роблять наголос на збільшенні кількості ядер процесорів і більш широкому впровадженні технологій паралельних обчислень. Яскравим прикладом тому є те, що найпотужніший суперкомп’ютер на сьогоднішній день має більше 10 мільйонів обчислювальних ядер. Але фахівці компанії Hewlett Packard Enterprise (HPE) знайшли новий шлях збільшення ефективності обчислювальних систем. І створена ними принципово нова архітектура стала основою першого дослідного зразка обчислювальної системи під назвою “The Machine”.
Основою всіх нинішніх комп’ютерів є один або частіше декілька процесорів, кожний з яких здатний виконувати в один момент часу тільки одну задачу. Існують, звичайно, методи розділення програм на ланцюжки та інші технології реалізації багатозадачності. Але все одно, ці ланцюжки обробляються одним процесором, який має свій власний і не дуже великий об’єм пам’яті. Такий підхід призводить до додаткових витрат енергії і часу, що витрачаються на пересилання даних між процесорами, пам’яттю і системами зберігання інформації. Нинішня архітектура обчислювальних систем постійно модернізується, але в ній, як і раніше, є цілий ряд вузьких місць, деяких з яких позбутись не вдасться принципово.
Структура системы
Проект “The Machine” спочатку розроблявся з прицілом на обробку масивних об’ємів інформації. Ключовим моментом нового підходу є те, що фахівці Hewlett Packard називають терміном “Обчислення на основі пам’яті” (Memory-Driven Computing). У цій новій архітектурі всі процесори системи мають рівний доступ до одного спільного масиву пам’яті.
У дослідному зразку “The Machine” доступ до 160 Тб пам’яті мають 40 обчислювальних вузлів. Це робить систему найбільшим масивом пам’яті на сьогоднішній день, які знаходяться в одному місці. При цьому, у масиві використовується енергонезалежна пам’ять, завдяки чому дані зберігаються й обробляються в одному і тому ж місці, позбавляючи необхідності їх передачі на тривале зберігання” в інші частини обчислювальної системи. Фахівці Hewlett Packard при створенні “The Machine” розробили і реалізували універсальний протокол доступу до пам’яті, який робить систему максимально ефективною, модульною та масштабованою до будь-якого рівня.

Зв’язок між процесорами, пам’яттю і іншими вузлами системи максимально прискорений за рахунок використання фотоніки. Інформація передається через оптоволоконні стрічки, в яких організовано безліч оптичних каналів, що дозволяє системі працювати швидше і витрачати менше енергії, потрібної їй безпосередньо для роботи і для охолодження.
Фотонные блоки
Незважаючи на те, що система “The Machine” і так володіє рядом вражаючих характеристик, вона не розкриває навіть частини потенціалу нової архітектури, демонструючи її ефективність, універсальність і інші переваги. В її нинішньому вигляді нова архітектура може підтримати систему, об’єм пам’яті якої становить до 4096 йотабайт (1 йотабайт – це 1 трильйон терабайт).
“Нова архітектура, яку ми зараз пропонуємо, підходить для використання в будь-якій обчислювальній категорії” – пишуть представники компанії Hewlett Packard, – “На її основі можна буде створити над-суперкомп’ютери, які мають доступ до всієї інформації, виробленої людством за всю історію, і вона також ідеально підходить для створення систем штучного інтелекту”.

Залишити відповідь

Увійти за допомогою: 
Inline
Inline